САРКОПЕНІЯ М’ЯЗИ та ВІК

Саркопенія

Вперше термін «саркопенія» (з грецької мови «sarx» – тіло, плоть + «penia» – зниження) запропоновано для використання в 1989 році Rozenberg I. для опису втрати маси скелетних м’язів з віком.

У 1998 році Baumgartner R. описав саркопенію як синдром, асоційований з підвищеним ризиком падінь та фізичною слабкістю (Rosenberg I., 1997; Rosenberg I., 1998; Morley J. E. et al., 2001).

За даними американського Центру контролю захворюваності (Центр з контролю й профілактики захворювань, CDC) саркопенія визнана одним з п'яти основних факторів ризику захворюваності та смертності в осіб старше 65 років (Rolland Y. et al., 2009; Burton L. A., Sumukadas D., 2010; Cruz-Jentoft A. J. et al, 2010).

При наявності саркопенії спостерігається збільшення ризику падінь, погіршення якості життя, порушення рухової активності, зниження тривалості життя та зростання летальності пацієнтів (Morley J. E. et al., 2009; Cruz-Jentoft A. et al., 2010; Di Monaco M. et al., 2011; Landi F. et al., 2012; Arango-Lopera V. E. et al., 2013; Landi F. et al., 2013).

У 2009 році Європейське товариство геріатричної медицини (European Union Geriatric Medicine Society (EUGMS)) організувало Робочу групу з вивчення саркопенії (European Working Group on Sarcopenia in Older People (EWGSOP)), метою роботи якої є розробка дефініцій та діагностичних критеріїв саркопенії в клінічній практиці та при проведенні клінічних досліджень (Cruz-Jentoft A. J. et al., 2010). Члени інших Європейських товариств (European Society of Clinical Nutrition and Metabolism (ESPEN), the International Academy of Nutrition and Aging (IANA), the International Association of Gerontology, Geriatrics – European Region (IAGG-ER)) також були запрошені до Робочої групи з вивчення саркопенії. В результаті роботи п’яти товариств (EWGSOP, EUGMS, ESPEN, IAGG-ER, IANA) вперше було розроблено консенсус із діагностики саркопенії (Cruz-Jentoft A. J. et al., 2010; Volpato S. et al., 2014).

САРКОПЕНІЯ – синдром, який характеризується прогресивною генералізованою втратою маси та сили скелетних м’язів й супроводжується ризиком розвитку таких ускладнень, як порушення рухової активності, зниження якості життя, та може призводити до смерті (EWGSOP, 2010).

Поширеність саркопенії значно варіює (5-70 %) залежно від віку, статі та етнічної приналежності (Di Monaco M., 2011; Cruz-Jentoft A. J., 2010; Buehring B., Binkley N., 2013).


Саркопенія

Протягом останніх років у літературі зустрічається новий термін – САРКО-ОСТЕОПОРОЗ – поєднання саркопенії та остеопорозу, яке призводить до значного підвищення ризику падінь та виникнення низькоенергетичних переломів, зростання захворюваності та летальності. Поява терміну «сарко-остеопороз» обумовлена тим, що за даними багатьох досліджень більш ніж у 50% випадків в осіб літнього та старечого віку спостерігається як саркопенія, так й остеопороз (Burton L. A., Sumukadas D., 2010; Di Monaco M. et al., 2011; Verschueren S. et al., 2013).

На сьогоднішній день проблема саркопенії, її медико-соціальне значення є надзвичайно актуальними у світі. В Україні перші дослідження з саркопенії проведені під керівництвом професора Поворознюка В.В.



Монографія «Саркопенія»

У жовтні 2016 року за сприяння Української асоціації остеопорозу видано монографію «Саркопенія», авторський колектив: Поворознюк В.В. (Україна), Бінклі Н. (США), Дзерович Н.І. (Україна), Поворознюк Р.В. (Україна). (ССЫЛКА МОНОГРАФИИ)

На базі Українського науково-медичного центру проблем остеопорозу Ви можете пройти діагностику саркопенії, у спеціалістів отримати відповіді на питання щодо її профілактики та лікування.


ЗАПИС НА ПРИЙОМ