Дефіцит вітаміну D
Частота дефіциту вітаміну D відрізняється в кожній країні зокрема. Проведені дослідження в Україні під керівництвом проф. Поворознюка В.В. виявили високу частоту дефіциту вітаміну D серед школярів (92 %) та дорослого населення (81 %) України. Серед дорослого населення Європи тяжкий дефіцит вітаміну D реєструється від 2 до 30 % випадків, проте ця цифра зростає до 75 % і вище в людей старечого віку та серед пацієнтів хоспісів (Bikle D.D., 2005). Згідно з оцінками, зробленими в США, Канаді та Європі, 20-100 % літніх людей, які проживають самостійно, мають гіповітаміноз вітаміну D (Van Der Wielen R.P., 1995; Lips P., 2001; Larsen E.R., 2004). Ризик недостатності та дефіциту вітаміну D є високим не тільки в людей літнього та старечого віку, а й серед дітей та осіб молодого й середнього віку. Проведені дослідження у Греції та Польщі виявили, що середній рівень вітаміну D у сироватці крові у грудних дітей та у їхніх матерів нижче норми (Challa A., 2005; Czech-Kowalska J. et al., 2012). Подвійне рандомізоване дослідження в Китаї показало, що понад 90 % молодих жінок у Пекіні та Гонконзі мали гіповітаміноз D (Woo J., 2008).
У більшості країн предикторами розвитку дефіциту вітаміну D є вік, зниження рухової активності, проживання у хоспісах та будинках для людей старечого віку, тривалість перебування на свіжому повітрі, індекс маси тіла, кількість спожитої риби жирних сортів та фортифікованих продуктів, стать, стиль одягу, сезонний чинник, географічне положення території, соціально-економічний статус, проживання у мегаполісах.
Безліч досліджень показали, що дефіцит та недостатність вітаміну D мають не тільки негативний вплив на опорно-руховий апарат, але є фактором ризику для низки розвитку гострих і хронічних захворювань, у тому числі інфекційних, аутоімунних, серцево-судинних, цукрового діабету 1 та 2 типу, декількох видів раку, нейрокогнітивних розладів і психічних захворювань, а також інших станів, таких як безпліддя або патологічний перебіг вагітності та пологів (Pludowski P. et al., 2013, Поворознюк В.В. та співавт., 2013).
Відомо, що рівень вітаміну D у сироватці крові в Україні та Польщі досягає максимуму в кінці літа і мінімуму в кінці зими (Brot C. et al., 2001; Поворознюк В.В., 2012).
Інсоляція в розумних межах, яка залишається основним джерелом вітаміну D для більшості дитячого та дорослого населення (Holick M.F., 2007; Pludowski P., 2013), пропагування вживання продуктів, які природно багаті або збагачені вітаміном D (Holick M.F., 2007), а також додаткове щоденне призначення препаратів з вітаміном D у рекомендованих дозах напрямлене на підтримування рівня вітаміну D в межах норми.
За значний внесок у розвиток медичної науки, підготовку медичного персоналу, поширення знань та проведення досліджень з вітаміну D у жовтні 2014 року президента Української асоціації остеопорозу, професора Поворознюка Владислава Володимировича нагороджено відзнакою наукового товариства Європейської асоціації з вітаміну D (European Vitamin D Association Scientific society (EVIDAS)) (Перейти до нагород).
У 2014 року за сприяння Української асоціації остеопорозу видано монографію «Дефіцит та недостатність вітаміну D: епідеміологія, діагностика, профілактика та лікування За редакцією проф. В.В. Поворознюка, проф. П. Плудовські
У книзі подано епідеміологію дефіциту вітаміну D, описано його вплив не лише на кістково-м’язову систему, а й на інші системи та органи, наведено останні рекомендації щодо лікування та профілактики дефіциту та недостатності вітаміну D для країн Центральної Європи, представлено власний досвід корекції гіповітамінозу D на основі досліджень, проведених під керівництвом професора Поворознюка В.В.