ІНФОРМАЦІЙНИЙ ЛИСТ (2020)

ПРО НОВОВВЕДЕННЯ В СИСТЕМІ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я

КРИТЕРІЇ ДІАГНОСТИКИ ТА ЛІКУВАННЯ ПОСТМЕНОПАУЗАЛЬНОГО ОСТЕОПОРОЗУ ЗА УКРАЇНСЬКОЮ ВЕРСІЄЮ FRAX

 

УСТАНОВИ-РОЗРОБНИКИ:	АВТОРИ:
ДУ «ІНСТИТУТ ГЕРОНТОЛОГІЇ ІМ. Д. Ф. ЧЕБОТАРЬОВА НАМН УКРАЇНИ»	Поворознюк В. В., Григор’єва Н. В., Бистрицька М. А., Мусієнко А. С., Дзерович Н. І., Дєдух Н. В., Дубецька Г. С., Поворознюк Вас. В., Заверуха Н. В., Рибіна О. С., Солоненко Т., Ю, Іваник О. С.

Суть впровадження: спосіб оцінки 10-річного ризику основних остеопоротичних переломів згідно української версії алгоритму FRAX з визначенням критеріїв для початку антиостеопоротичної терапії чи проведення додаткового обстеження стану кісткової тканини за допомогою двохфотонної рентгенівської абсорбціометрії (ДРА) у жінок віком 40 років і старших.

Пропонується для впровадження в практику роботи сімейних лікарів, терапевтів, геріатрів, ревматологів, ортопедів, ендокринологів та інш.

Інформаційний лист створено на основі проведеної авторами науково-дослідної роботи «10-річний ризик та частота остеопоротичних переломів у населення України: вікові та регіональні особливості», держреєстрація № 0118U100273, що виконується з 01.01.2018 по 31.12.2020 рр.

Остеопороз – захворювання, яке характеризується зменшенням кісткової маси та зміною кісткової архітектури, що призводить до підвищення ламкості кісток та збільшення ризику переломів. На сьогодні в світі близько 200 мільйонів людей страждають на остеопороз, і майже 9 мільйонів мають остеопоротичні переломи. Очікується, що в майбутньому поширеність остеопорозу та його ускладнень – переломів, значно зростатиме у зв’язку із старінням населення. Це багатофакторне захворювання, викликане складними взаємодіями між генетичними, ендогенними та екзогенними чинниками, суттєво впливає не лише на біомеханіку опорно-рухового апарату, а і на якість та тривалість життя. Вимірювання показника мінеральної щільності кісткової тканини (МЩКТ) за допомогою ДРА є «золотим стандартом» діагностики остеопорозу, проте високо вартісним і доступним лише на вторинному чи третинному рівні надання медичної допомоги.

Основою розробки стало створення та впровадження в клінічну практику української версії алгоритму FRAX (fracture risk assessment tool) для оцінки 10-річного ризику основних остеопоротичних переломів (променева, плечова та стегнова кістки, клінічно значущі переломи тіл хребців) на базі результатів епідеміологічних досліджень в різних регіонах України та розробка критеріїв інтерпретації результатів.

Використання розроблених критеріїв передбачає наступну послідовність дій:

1. Визначення 10-річного ризику основних остеопоротичних переломів за допомогою української версії алгоритму FRAX у жінок віком 40 років і старших  на електронному ресурсі алгоритму з автоматичним розрахунком показника ризику.
2. Інтерпретація отриманих результатів згідно розроблених критеріїв української версії алгоритму FRAX.

Для визначення 10-річного ризику всіх переломів та переломів шийки стегнової кістки необхідно на інтернет сторінку української версії алгоритму FRAX https://www.sheffield.ac.uk/FRAX/tool.aspx?country=66 ввести наступні дані: дату народження, стать, зріст та масу тіла, анамнестичні дані щодо переломів в анамнезі, обтяженого сімейного анамнезу переломів (переломи шийки стегнової кістки в батьків), паління, прийом глюкокортикоїдів, зловживання алкоголем, наявність супутньої патології: цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), недосконалий остеогенез у дорослих, нелікований тривалий гіпертиреоз, гіпогонадизм або передчасна менопауза (в жінок віком молодших за 45 років), хронічне недоїдання або мальабсорбція й хронічні захворювання печінки. Розрахунок проводиться без урахуванням показника МЩКТ шийки стегнової кістки (пункт 12 опитувальника).

Оцінку розрахованого автоматично системою 10-річного ризику основних остеопоротичних переломів проводять відносно «нижньої межі оцінки», нижче якої антиостеопоротичне лікування чи додаткове обстеження за допомогою ДРА не доцільне, та відносно «верхньої межі оцінки», вище якої антиостеопоротична терапія повинна бути призначена навіть без вимірювання показників МЩКТ. За умов, коли розраховані показники мають значення між «нижньою та верхньою межами» – рекомендована додаткова оцінка показників МЩКТ шийки стегнової кістки за допомогою ДРА для вирішення тактики подальшого ведення й переоцінка ризику основних остеопоротичних переломів.

Показники «нижньої» та «верхньої меж» 10-річної ймовірності основних остеопоротичних переломів згідно української моделі FRAX представлено в таблиці 1.

Таблиця 1. 10-річна ймовірність основних остеопоротичних переломів у жінок залежно від віку з межами втручання для української моделі FRAX, %.

Вік (роки)	«Нижній поріг оцінки» (%)	«Верхній поріг оцінки» (%)
40	2,4	6,6
45	2,7	7,3
50	3,1	8,1
55	3,5	9,1
60	4,0	10
65	4,4	11
70	5,0	12
75	6,0	13
80	6,7	13
85	6,9	13
90	6,0	12

 

За умов визначення МЩКТ шийки стегнової кістки й підтвердження наявності низьких показників кісткової маси, критеріями для початку антиостеопоротичної терапії є наступні межі: у жінок 40 років – 5,5%, 45 років – 6,1%, 50 років – 6,7%, 55 років – 7,5%, 60 років – 8,3%, 65 років – 8,8%, 70 років – 9,6%, 75 років – 11,0%, 80 років – 11,0%, 85 років – 11,0, 90 років – 10,0%.

Аналіз результатів використання наведеного підходу з використанням запропонованих критеріїв для антиостеопоротичного лікування та додаткової оцінки МЩКТ продемонстрував:

1. високі дискримінаційні властивості української моделі FRAX щодо показника МЩКТ шийки стегнової кістки на підставі обстеження 440 жінок віком 40 років і старших (показник Т шийки стегнової кістки у жінок, які не потребують та потребують лікування, склав -1,1 [-1,8 – -0,4] та -1,9 [-2,4 – -1,3] SD, р<0,001, відповідно, AU ROC – 0,71, 95% ДІ [0,66-0,75];
2. високі дискримінаційні можливості української моделі FRAX у осіб, які потребували додаткового обстеження за допомогою ДРА, щодо необхідності антиостеопоротичного лікування на підставі аналізу даних 3699 жінок (виявлено прогресивне збільшення хворих, які потребують лікування, з 18,8 % у віковій групі 40-44 роки до 25,5-34,2 % у віці 55-79 років),
3. достовірно гірші показники МЩКТ і більша частота остеопорозу (55,8 та 13,6 %), у пацієнток, які мають ризик основних остеопоротичних переломів вище за «верхню межу» у порівнянні з особами з ризиком основних остеопоротичних переломів нижче «нижньої межі» на підставі обстеження 2060 жінок 40-90 років.

Таким чином, запропонований спосіб оцінки 10-річного ризику основних остеопоротичних переломів з використанням розроблених меж втручання для початку антиостеопоротичного лікування й додаткової оцінки стану кісткової тканини із застосуванням ДРА є чутливим та специфічним. Усе вищезазначене підкреслює його унікальність і обґрунтовує необхідність широкого впровадження даного підходу в прогнозуванні остеопоротичних переломів та визначенні стратегії ведення хворих з ризиком остеопорозу та його ускладнень у клінічну практику.

За додатковою інформацією з даної проблеми звертатися до укладачів листа. Адреса й реквізити: ДУ «Інститут геронтології імені Д. Ф. Чеботарьова НАМН України», відділ клінічної фізіології та патології опорно-рухового апарату, вул. Вишгородська, 67, Київ, 04114, Україна, т. (044) 222-51-91, e-mail: okfpodaс@ukr.net.