Остеопороз – поширене системне захворювання скелета, яким страждає близько 75 млн. осіб у Європі, США та Японії. Найбільш складною є діагностика остеопорозу на перших стадіях захворювання, так як у більшості випадків першою клінічною ознакою захворювання є низькоенергетичний перелом. У зв’язку із цим в останні роки з’являються нові діагностичні методи, які допомагають визначати групиризику й «ранню» втрату кісткової тканини.

Однією з основних детермінант міцності кісткової тканини й ризику переломів є мінеральна щільність (МЩКТ), за рахунок, якої забезпечується 70–75% міцності кістки. «Золотим» стандартом визначення МЩКТ є двохфотонна рентгенівська абсорбціометрія. Однак, використання даної методики в клінічній практиці має ряд обмежень, зокрема значна зона «перекриття» в осіб, у яких розвиваються переломи та, у яких не виникають.

Метод оцінки якості трабекулярної кісткової тканини (TBS – trabecular bone score; «TBS Insight», «Med-Imaps») надає можливість аналізувати трабекулярну структуру відповідно до різних статистичних властивостей пікселей по відношенню до щільності, внаслідок чого вираховується показник, який сильно корелює з 3D параметрами проектованої трабекулярної кістки.

Показник TBS (L1-L4) з віком зменшується на 16,0% у вікових групах від 45 до 90 років та негативно корелює з віком. Наявність остеоартриту хребта та його тяжкість мають незначний вплив на показник TBS та вірогідний – на МЩКТ на рівні поперекового відділу хребта. Вірогідні зміни якості трабекулярної кісткової тканини спостерігаються в жінок на більш ранньому терміні постменопаузального періоду – через 4 роки та більше, тоді як зміни МЩКТ визначаються при тривалості постменопаузального періоду 7 років та більше. Крім того, в жінок у постменопаузальному періоді показник TBS достовірно негативно корелює з інтенсивністю болю у грудному та поперековому відділах хребта; у розвитку вертебрального больового синдрому показник якості ТКТ відіграє суттєвішу роль, ніж показник МЩКТ. Показник якості трабекулярної кісткової тканини корелює з наявністю переломів. На тлі найнижчих показників TBS розвивається 50,8% вертебральних переломів, 43,7% – периферичних та 32,8% – комбінованої локалізації.

Показник якості трабекулярної кісткової тканини є незалежним від МЩКТ та має важливу діагностичну цінність в оцінці структурно-функціонального стану кісткової тканини.

 

Повна версія статті опублікована у науково-практичному журналі «Проблеми остеології»

Поворознюк В. В., Дзерович Н. І., Орлик Т. В. Показник якості трабекулярної кісткової тканини в клінічній практиці: огляд літератури та результати власних досліджень // Проблеми остеології. – 2014. – Т. 17 (№ 2). – С. 3-13.