м. Київ, вул. Вишгородська, 67 (вхід з вул. Кобзарська)

  • Вітаємо Вас, шановні відвідувачі сторінки Української асоціації остеопорозу!

    Привітання

    Вітаємо Вас, шановні відвідувачі сторінки Української асоціації остеопорозу!
    Детально
    Президент Української асоціації остеопорозу, член правління Міжнародної асоціації остеопорозу, заслужений діяч науки і техніки України, доктор медичних наук, професор
    Поворознюк Владислав Володимирович

    Детально

  • FRAX: Визначте Ваш ризик виникнення переломів

    FRAX

    FRAX: Визначте Ваш ризик виникнення переломів
    Визначте Ваш ризик виникнення переломів

    Детально

  • Консультація

    Консультація он-лайн

    Детально

  • Контакты

    Наши Контакты

    Адреса

    м. Київ, вул. Вишгородська, 67 (вхід з вул. Кобзарська),
    ДУ «Інститут геронтології ім. Д. Ф. Чеботарьова НАМН України»,
    геронтологічний корпус, 4 поверх, кабінет № 105.
    Cайт: www.osteoporos.com.ua; електронна пошта: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її..

    Детально

  • Конференція // Київ (online)

    Запрошуємо Вас взяти участь у роботі
    Науково-практичної конференції з міжнародною участю «Вторинний остеопороз: механізми розвитку, діагностика, профілактика та лікування»,
    яка відбудеться 26-27 листопада 2020 року (online).
    детально
  • 4-та Міжнародна конференція

    «Вітамін D – мінімум, максимум, оптимум» під егідою EVIDAS
    11-12 жовтня 2019
    м. Варшава, Польща

    Детально

  • XI МІЖНАРОДНА КОНФЕРЕНЦІЯ МОЛОДИХ УЧЕНИХ
    «ЗАХВОРЮВАННЯ
    КІСТКОВО-М'ЯЗОВОЇ
    СИСТЕМИ ТА ВІК», ПРИСВЯЧЕНА ПАМ’ЯТІ ПРОФЕСОРА
    Є. П. ПОДРУШНЯКА
    23-24 лютого 2018, м. Києві





    ДЕТАЛЬНО

  • Конференция

ПІДСУМКИ 2016 РОКУ

ПІДСУМКИ 2016 РОКУ

Президент Української асоціації остеопорозу та Української асоціації менопаузи, андропаузи та захворювань кістково-м’язової системи, директор Українського науково-медичного центру проблем остеопорозу, керівник відділу клінічної фізіології та патології опорно-рухового апарату ДУ «Інститут геронтології ім. Д.Ф. Чеботарьова НАМН України» (м. Київ), заслужений діяч науки і техніки України, доктор медичних наук, професор Владислав Володимирович Поворознюк:

ДЕТАЛЬНО ПРО 2016

  • Українська версія FRAX

    Українська версія FRAX

    У зв’язку зі збільшенням чисельності населення літнього віку в усьому світі проблема остеопорозу та його ускладнень із року в рік набуває все більшої актуальності.

    Науковці, які займаються питаннями надання медичної допомоги пацієнтам із захворюваннями кістково-м’язової системи, постійно проводять пошук та дослідження ефективності різних методів діагностики, лікування та профілактики остеопорозу та його ускладнень.

    ЧИТАТИ ПОВНІСТЮ

  • ЦЕНТРАЛЬНО-СХІДНОЄВРОПЕЙСЬКИЙ САМІТ

    ЦЕНТРАЛЬНО-СХІДНОЄВРОПЕЙСЬКИЙ САМІТ

    Однією з традицій останніх років у науковців із країн Центральної та Східної Європи, що вивчають проблеми захворювань кістково-м’язової системи та вітаміну D, є традиція збиратися напередодні різдвяно-новорічних свят у Відні та обговорювати наукові роботи, що велися протягом року, обмінюватися професійним досвідом, представляти результати власних досліджень з вивчення нових методів та удосконалення діагностики та менеджменту захворювань кістково-м’язової системи.

    ЧИТАТИ ПОВНІСТЮ

  • ЮВІЛЕЙ ІНСТИТУТУ ГЕРОНТОЛОГІЇ

    ЮВІЛЕЙ ІНСТИТУТУ ГЕРОНТОЛОГІЇ



    18 вересня 2018 року відбулось урочисте засідання, присвячене 60 річчю Державної установи «Інститут геронтології імені Д. Ф. Чеботарьова НАМН України» та 110-й річниці від дня народження Д. Ф. Чеботарьова.

    ЧИТАТЬ ПОЛНОСТЬЮ

У 2019 р. професор Поворознюк В. В. на чолі колективу авторів за цикл робіт «Механізми розвитку, діагностика, профілактика та лікування захворювань кістково-м’язової системи у людей літнього віку» відзначений дипломом Президії Національної академії медичних наук України та премією імені Д. Ф. Чеботарьова.

Нагорода НАМНУ
 
Нагорода НАМНУ
 
Нагорода НАМНУ
 

Остеопороз – поширене системне захворювання скелета, яким страждає близько 75 млн. осіб у Європі, США та Японії. Найбільш складною є діагностика остеопорозу на перших стадіях захворювання, так як у більшості випадків першою клінічною ознакою захворювання є низькоенергетичний перелом. У зв’язку із цим в останні роки з’являються нові діагностичні методи, які допомагають визначати групиризику й «ранню» втрату кісткової тканини.

Однією з основних детермінант міцності кісткової тканини й ризику переломів є мінеральна щільність (МЩКТ), за рахунок, якої забезпечується 70–75% міцності кістки. «Золотим» стандартом визначення МЩКТ є двохфотонна рентгенівська абсорбціометрія. Однак, використання даної методики в клінічній практиці має ряд обмежень, зокрема значна зона «перекриття» в осіб, у яких розвиваються переломи та, у яких не виникають.

Метод оцінки якості трабекулярної кісткової тканини (TBS – trabecular bone score; «TBS Insight», «Med-Imaps») надає можливість аналізувати трабекулярну структуру відповідно до різних статистичних властивостей пікселей по відношенню до щільності, внаслідок чого вираховується показник, який сильно корелює з 3D параметрами проектованої трабекулярної кістки.

Показник TBS (L1-L4) з віком зменшується на 16,0% у вікових групах від 45 до 90 років та негативно корелює з віком. Наявність остеоартриту хребта та його тяжкість мають незначний вплив на показник TBS та вірогідний – на МЩКТ на рівні поперекового відділу хребта. Вірогідні зміни якості трабекулярної кісткової тканини спостерігаються в жінок на більш ранньому терміні постменопаузального періоду – через 4 роки та більше, тоді як зміни МЩКТ визначаються при тривалості постменопаузального періоду 7 років та більше. Крім того, в жінок у постменопаузальному періоді показник TBS достовірно негативно корелює з інтенсивністю болю у грудному та поперековому відділах хребта; у розвитку вертебрального больового синдрому показник якості ТКТ відіграє суттєвішу роль, ніж показник МЩКТ. Показник якості трабекулярної кісткової тканини корелює з наявністю переломів. На тлі найнижчих показників TBS розвивається 50,8% вертебральних переломів, 43,7% – периферичних та 32,8% – комбінованої локалізації.

Показник якості трабекулярної кісткової тканини є незалежним від МЩКТ та має важливу діагностичну цінність в оцінці структурно-функціонального стану кісткової тканини.

 

Повна версія статті опублікована у науково-практичному журналі «Проблеми остеології»

Поворознюк В. В., Дзерович Н. І., Орлик Т. В. Показник якості трабекулярної кісткової тканини в клінічній практиці: огляд літератури та результати власних досліджень // Проблеми остеології. – 2014. – Т. 17 (№ 2). – С. 3-13.

На сьогоднішній день надзвичайна увага науковців приділяється вивченню асоційованих змін м'язової та кісткової тканин із віком [Lima R. M. et al., 2001; Stel V. S. et al., 2004; Sirola J. et al., 2006; Walsh M. C. et al., 2006; Kerr D. A. et al., 2007; Gnudi S. et al., 2007;  Cui L. H. et al., 2007; Adamczyk P. et al., 2011; Kirchengast S., Huber J., 2012; Miyakoshi N., 2013; Sjöblom S. et al., 2013; Sunyoung K. et al., 2014]. Існує декілька гіпотез, які пояснюють даний зв'язок. Оскільки клітини кісткової та м'язової тканини мають спільне походження – зі стовбурових мезенхімальних клітин, велика увага надається вивченню поліморфізму декількох генів (рецептора андрогенів, естрогенів, катехол-O-метилтрансферази, ІФР-1, вітаміну D, міостатину) [Kaji H., 2014].

Саркопенія та остеопороз

Встановлені численні ендокринні фактори, які впливають одночасно як на м'язову, так і на кісткову тканину. Серед них найбільша роль відводиться вітаміну D, гормону росту, інсулін-подібному фактору росту-1 та тестостерону. Також на стан зазначених тканин мають вплив естрогени, глюкокортикоїди, гормони щитоподібної залози, інсулін, лептин та адипонектин [Kaji H., 2014].

Доведено, що зниження знежиреної маси асоційоване з вузькими кістками й малою товщиною кортикального шару кістки. При цьому, збільшення м'язової сили призводить до посилення періостальної апозиції шляхом стимулюючого впливу на механорецептори остеоцитів [Gentil P. et al., 2007; Kerr D. A. et al., 2007; Orsatti F. et al., 2011]. Не менш важливий вплив на кісткову та м'язову тканини відіграють особливості харчування, фізичної активності та інші соціальні фактори [Orentreich N., 1984; Faje A., Klibanski A., 2012; Kaji H., 2014].

Проте, незважаючи на спільні фактори ризику та механізми втрати, процеси старіння м’язової та кісткової тканин із віком гетерохронні та достеменно не вивчені.

Доведено, що зниження маси скелетних м'язів та їх функції асоційовано зі зниженою мінеральною щільністю кісткової тканини (МЩКТ), підвищеним ризиком падінь, погіршенням якості життя, функціональних можливостей та відповідно, зростанням летальності пацієнтів [Walsh M. C., Hunter G. R., 2007; Burton L. A., 2010].

У роботі корейських учених Lee I. et al. встановлені вірогідно нижчі маса тіла, індекс маси тіла, апендикулярна знежирена маса та індекс апендикулярної знежиреної маси в жінок літнього віку із остеопорозом порівняно з жінками з показниками МЩКТ в межах вікової норми та остеопенією [Lee I. et al., 2016].

У дослідженні Verschueren S. та співавт.(2013) виявлено, що саркопенія асоційована зі зниженими показниками МЩКТ та остеопорозом (OR = 3,0; 95 % CI = 1,6-5,8) у чоловіків середнього та літнього віку. Частота саркопенії серед обстежених чоловіків склала 11,9 % [Verschueren S. et al., 2013].

Поворознюком В. В. та співавт. встановлено вірогідний регресійний зв'язок між показниками апендикулярної знежиреної маси та МЩКТ на рівні поперекового відділу хребта та шийки стегнової кістки (описано рівняннями лінійної регресії) (Апендикулярна знежирена маса (кг) = 14,511 + 1,951 х МЩКТ на рівні поперекового відділу хребта (L1-L4) (г/см2); r=0,19; t=2,92; p=0,004; Апендикулярна знежирена маса (кг) = 13,252 + 3,868 х МЩКТ на рівні шийки стегнової кістки (г/см2); r=0,27; t=4,24; p=0,00003). Частота пресаркопенії була вірогідно вищою в жінок у постменопаузальному періоді (n=290) із остеопорозом (21,2 %) та остеопенією (21,5 %) порівняно з жінками з мінеральною щільністю кісткової тканини в межах вікової норми (6,7 %) [Дзерович Н.І., 2014].

Протягом останніх років у літературі зустрічається новий термін – сарко-остеопороз (сарко-остеопенія) – поєднання саркопенії та остеопорозу (остеопенії), яке призводить до значного підвищення ризику падінь та виникнення низькоенергетичних переломів, зростання захворюваності та летальності.

На сьогодні проведено декілька досліджень, в яких вивчався зв'язок між саркопенією та остеопоротичними переломами.

Di Monaco M. та співавт.(2011) проводили вивчення стану м'язової та кісткової тканини в жінок, які перенесли низькоенергетичний перелом шийки стегнової кістки. Серед обстежених жінок 58 % мали саркопенію та 74 % – остеопороз. Після стандартизації за віком та періодом після перелому був виявлений вірогідний зв'язок між остеопорозом та саркопенією (p=0,03). Відносний ризик остеопорозу в жінок із саркопенією склав 1,80 (95 % CI = 1,07-3,02). У дослідженні Hida T. та співавт.(2013) у пацієнтів з переломом шийки стегнової кістки порівняно з контрольною групою виявлена висока частота саркопенії (р<0,05), наявність якої було визнано незалежним фактором ризику перелому шийки стегнової кістки [Burton L. A., Sumukadas D., 2010].

Таким чином, вивчення асоційованих змін м'язової та кісткової тканин із віком на сьогоднішній день є надзвичайно актуальним та потребує подальшого дослідження.

         Згідно з даними Поворознюка В.В. та співавт. жінки з остеопоротичними переломами тіл хребців мають характерні особливості тілобудови: вірогідно нижчі показники мінеральної щільності та якості трабекулярної кісткової тканини, жирової та знежиреної маси порівняно з жінками без деформацій. Частота пресаркопенії є вірогідно вищою в жінок з деформаціями тіл хребців (14,6 %) порівняно з жінками без них (2,2 %) [Поворознюк В. В., Дзерович Н. І., 2014; Povoroznyuk V., Dzerovych N., 2014].

         Враховуючи асоційовані механізми розвитку й втрати м'язової та кісткової тканини з віком, високу частоту пресаркопенії в осіб з остеопорозом та низькоенергетичними переломами, вагома роль у лікуванні остеопорозу та його наслідків повинна відводитись не тільки покращанню структурно-функціонального стану кісткової тканини, а й маси, сили та функції скелетних м'язів.

 

         Із повною версією статті Ви можете ознайомитись у монографії

 

Поворознюк В.В., Бінклі Н., Дзерович Н.І., Поворознюк Р.В. // Саркопенія. – К., ПАТ «Віпол», 2016 – 180 с.

 http://osteoporos.com.ua/uk/ukrainska-asociacija-osteoporozu/publikatsii/monografii

ІНФОРМАЦІЙНИЙ ЛИСТ (№ 2 - 2018)

ПРО НОВОВВЕДЕННЯ В СИСТЕМІ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я

СПОСІБ ОЦІНКИ РИЗИКУ ОСТЕОПОРОЗУ ТА ЙОГО УСКЛАДНЕНЬ НА ПЕРВИННОМУ РІВНІ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ

Поворознюк В. В., Григор’єва Н. В., Дзерович Н. І., Орлик Т. В., Бистрицька М. А., Поворознюк Вас. В., Мусієнко А. С., Іваник О. С.

  ДУ «Інститут геронтології ім. Д. Ф. Чеботарьова НАМН України»,

м. Київ, Україна

 

Суть впровадження: спосіб оцінки ризику остеопорозу та його ускладнень у жінок у постменопаузальному періоді та чоловіків старше 50 років.

Пропонується для впровадження в практику роботи сімейних лікарів, терапевтів, геріатрів, ревматологів, ортопедів, ендокринологів.

Остеопороз – поширене системне захворювання скелета, яке характеризується зниженням міцності кісткової тканини, порушенням її мікроархітектури з подальшим збільшенням ризику переломів. Частота захворювання прогресивно збільшується з віком, призводячи до зростання показників інвалідності та летальності. Майже у кожної третьої жінки і кожного 5 чоловіка у віці 65 років і старше спостерігається як мінімум один остеопоротичний перелом кісток. Основою розробки стало створення Української версії FRAX (fracture risk assessment tool) – методу оцінки 10-річного ризику переломів стегнової кістки та інших значущих остеопоротичних переломів (променева, плечова та стегнова кістки, клінічно значущі переломи тіл хребців) на базі результатів епідеміологічних досліджень в різних регіонах України, адаптація для української популяції Хвилинного тесту оцінки ризику остеопорозу, визначення референтних показників відносних розмірів (індексів) тіл хребців у жінок та чоловіків різного віку.

Cпосіб оцінки ризику остеопорозу та його ускладнень у жінок у постменопаузальну періоді та чоловіків старше 50 років здійснюється наступним чином:

  1. Виділення пацієнтів з високим ризиком розвитку остеопорозу шляхом застосування Хвилинного тесту оцінки ризику остеопорозу;
  2. Визначення 10-річного ризику основних остеопоротичних переломів за допомогою інструменту FRAX (українська версія).
  3. Визначення недіагностованих малотравматичних переломів (деформацій) тіл хребців з використанням рентгенографії грудного та поперекового відділів хребта в бічній проекції
  4. Лабораторні дослідження з метою виключення причин розвитку остеопорозу та його ускладнень (загальний аналіз крові (ЗАК), визначення рівня кальцію загального (Са), альбуміну в сироватці крові, перерахунок рівня Ca при гіпоальбумінемії).

Для визначення 10-річного ризику всіх переломів та переломів шийки стегнової кістки необхідно на інтернет сторінку Української версії FRAX https://www.sheffield.ac.uk/FRAX/tool.aspx?country=66 ввести наступні дані: дату народження, стать, зріст та масу тіла, анамнестичні дані щодо наявності переломів, переломів шийки стегнової кістки в батьків, куріння, вживання кортикостероїдів, зловживання алкоголем, наявність супутньої патології: цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), недосконалий остеогенез у дорослих, нелікований тривалий гіпертиреоз, гіпогонадизм або передчасна менопауза (менше 45 років), хронічне недоїдання або мальабсорбція й хронічні захворювання печінки. Інтерпретація отриманих результатів: значення 10-річного ризику основних остеопоротичних переломів більше 15 для осіб у віці старше 70 років і більше 12 у осіб у віці 50-69 років і/або значення 10-річного ризику перелому шийки стегнової кістки більше 2 для осіб у віці старше 70 років і більше 1,5 у віці 50-69 років оцінюється як високий і такий, який вимагає специфічного лікування.

Аналіз результатів використання наведеного способу показав:

  1. Високу інформативність, специфічність і чутливість Хвилинного тесту оцінки факторів ризику остеопорозу на підставі обстеження 1183 жінок з різних регіонів України.
  2. Достовірно вищі показники 10-річного ризику основних остеопоротичних переломів та переломів стегнової кістки у жінок з системним остеопорозом (діагностованим методом двохфотонної рентгенівської абсорбціометрії) та його ускладненнями порівняно з відповідними показниками пацієнток без остеопорозу та переломів в анамнезі на підставі обстеження 838 постменопаузальних жінок віком 50-89 років.
  3. Достовірне зменшення висот тіл хребців як у грудному, так і в поперековому відділах хребта в жінок і чоловіків з системним остеопорозом за результатами обстеження 325 осіб (185 жінок та 140 чоловіків).

Таким чином, запропонований спосіб оцінки ризику остеопорозу та його ускладнень з використанням Хвилинного тесту оцінки факторів ризику остеопорозу, Української версії FRAX та рентгенографії грудного та поперекового відділу хребта на первинному рівні медичної допомоги є чутливим та специфічним. Українська модель FRAX є першою вітчизняною моделлю прогнозування ризику основних остеопоротичних переломів й переломів стегнової кістки. Усе вищезазначене підкреслює унікальність запропонованого способу та обґрунтовує необхідність його широкого впровадження в клінічну практику.

За додатковою інформацією з даної проблеми звертатися до укладачів листа. Адреса й реквізити: ДУ «Інститут геронтології імені Д. Ф. Чеботарьова НАМН України», відділ клінічної фізіології та патології опорно-рухового апарату, вул. Вишгородська, 67, Київ, 04114, Україна, т. (044) 222-51-91, e-mail: okfpodaс@ukr.net

Рис. 1. Алгоритм оцінки ризику остеопорозу та його ускладнень.

Примітка: ЗАК – загальний аналіз крові, ШОЕ – швидкість осідання еритроцитів, Са – кальцій.

ІНФОРМАЦІЙНИЙ ЛИСТ (№ 3 – 2018)

ПРО НОВОВВЕДЕННЯ В СИСТЕМІ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я

АЛГОРИТМ ДІАГНОСТИКИ ОСТЕОПОРОЗУ ТА ЙОГО УСКЛАДНЕНЬ НА ВТОРИННОМУ (СПЕЦІАЛІЗОВАНОМУ) РІВНІ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ

Поворознюк В. В., Григор’єва Н. В., Дзерович Н. І., Балацька Н. І., Бистрицька М. А., Поворознюк Вас. В., Мусієнко А. С., Іваник О. С.

  ДУ «Інститут геронтології ім. Д. Ф. Чеботарьова НАМН України»,

м. Київ, Україна

 

Суть впровадження: алгоритм діагностики остеопорозу на вторинному (спеціалізованому) рівні медичної допомоги шляхом визначення показників мінеральної щільності кісткової тканини (МЩКТ) методом двохфотонної рентгенівськї абсорбціометрії (ДРА), ультразвукової кісткової денситометрії (УЗД) та рентгенівської остеоденситометрії (РОД), визначення ризику переломів з застосуванням Української версії FRAX, визначення рівня вітаміну D в сироватці крові.

Пропонується для впровадження в практику роботи лікарів терапевтів, геріатрів, ревматологів, травматологів-ортопедів, ендокринологів.

МЩКТ – одна з основних детермінант міцності кісткової тканини й ризику переломів, за рахунок якої забезпечується 70-75% міцності кістки. Згідно до рекомендацій ВООЗ сучасна діагностика остеопорозу базується на визначення МЩКТ методом ДРА (на рівні поперекового відділу хребта та/або проксимального відділу та/або шийки стегнової кістки). При відсутності можливості виконання ДРА рекомендується визначення МЩКТ альтернативними методами (УЗД та РОД). Чутливість та специфічність цих методів суттєво нижча у порівнянні з ДРА, але використання їх в поєднанні з визначенням інших факторів ризику остеопорозу та його ускладнень суттєво підвищує їх діагностичну цінність. У частини хворих переломи виникають на тлі остеопенічних чи нормальних показників МЩКТ, що свідчить про роль інших факторів (крім МЩКТ) в етіології переломів.

У 2016 році була створена Українська версія FRAX (fracture risk assessment tool) – метод оцінки 10-річного ризику переломів стегнової кістки та інших значущих остеопоротичних переломів (променева, плечова та стегнова кістки, клінічно значущі переломи тіл хребців), розроблений групою вчених відділу метаболічних захворювань кісток Шефілдського університету.

У відділі клінічної фізіології та патології опорно-рухового апарату ДУ «Інститут геронтології імені Д. Ф. Чеботарьова НАМН України» був розроблений та апробований спосіб комплексної діагностики остеопорозу, який полягав у використанні двох методів: вимірюванні МЩКТ (ДРА, УЗД, РОД) та визначенні 10-річного ризику переломів з застосуванням Української версії FRAX (рис. 1).

Для визначення 10-річного ризику всіх переломів та переломів шийки стегнової кістки необхідно на інтернет сторінку Української версії FRAX https://www.sheffield.ac.uk/FRAX/tool.aspx?country=66 ввести наступні дані: дату народження, стать, зріст та масу тіла, анамнестичні дані щодо наявності переломів, переломів шийки стегнової кістки в батьків, куріння, вживання кортикостероїдів, зловживання алкоголем, наявність супутньої патології: цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), недосконалий остеогенез у дорослих, нелікований тривалий гіпертиреоз, гіпогонадизм або передчасна менопауза (менше 45 років), хронічне недоїдання або мальабсорбція й хронічні захворювання печінки. Інтерпретація отриманих результатів: значення 10-річного ризику основних остеопоротичних переломів більше 15 для осіб у віці старше 70 років і більше 12 у осіб у віці 50-69 років і/або значення 10-річного ризику перелому шийки стегнової кістки більше 2 для осіб у віці старше 70 років і більше 1,5 у віці 50-69 років оцінюється як високий і такий, який вимагає специфічного лікування.

Результати обстеження 915 хворих (759 жінок та 155 чоловіків) демонструють підвищення чутливості та специфічності результатів РОД/УЗД при поєднанні з методикою FRAX у порівнянні з показниками ДРА. У жінок у постменопаузальному періоді до 89 і 81% для РОД і до 87 і 92% для УЗД відповідно. У чоловіків старше 50 років до 100 і 93% для УЗД і збільшення специфічності до 100% для РОД.

До початку терапії на етапі спеціалізованої допомоги необхідно визначити рівень вітаміну D у сироватці крові з метою виключення супутньої остеомаляції, оскільки застосування остеотропних препаратів може погіршити процеси мінералізації в умовах дефіциту вітаміну D. Актуальність цього обстеження зумовлена значною частотою дефіциту вітаміну D серед пацієнтів з остеопорозом. За результатами обстеження 283 пацієнтів із системним остеопорозом дефіцит вітаміну D діагностовано в 80,7% обстежених пацієнтів (41,1% хворих мали тяжкий дефіцит вітаміну D), недостатність у 11,4%, у 7,9% пацієнтів рівень 25(ОН)D знаходився в межах норми.

Рис. 1. Алгоритм діагностики остеопорозу та остеопоротичних переломів.

Примітка:  – основний напрямок обстежень,  – альтернативний напрямок обстежень (при неможливості виконання основного).

Таким чином, запропонований алгоритм діагностики остеопорозу з використанням показників мінеральної щільності кісткової тканини (ДРА/УЗД/ РОД), 10-річного ризику основних остеопоротичних переломів з застосуванням Української версії FRAX, визначенням рівня вітаміну D у сироватці крові на спеціалізованому рівні медичної допомоги є чутливим та специфічним. Усе вищезазначене робить запропонований спосіб унікальною методикою для своєчасної діагностики остеопорозу й оцінки ризику остеопоротичних переломів та обґрунтовує необхідність широкого її впровадження в клінічну практику.

За додатковою інформацією з даної проблеми звертатися до укладачів листа. Адреса й реквізити: ДУ «Інститут геронтології імені Д. Ф. Чеботарьова НАМН України», відділ клінічної фізіології та патології опорно-рухового апарату, вул. Вишгородська, 67, Київ, 04114, Україна, т. (044) 222-51-91, e-mail: okfpodaс@ukr.net